|
||
Moderator:
  Євген Матвієнко |
Відкритий лист депутату Верховної ради України Яценюку Арсенію Петровичу. Що далі?
|
|||
 г.Киев |
Кравчука О.В. e-mail: advocate.kov@gmail.com Шановний Арсенію Петровичу! Приводом до написання цього листа став Ваш виступ 22 грудня 2008 року у прямому ефірі телеканалу ICTV на програмі «Свобода слова» щодо причин фінансово-економічної, політичної кризи в Україні та шляхів для її подолання. З якого я дізнався про ідею створення нової політичної сили, яка була б орієнтована саме на Україну та кожного кому не байдужа її доля. Хочу відзначити, що я повністю підтримую Ваші ідеї, зокрема, щодо необхідності повної заміни політичної еліти, обмеження участі представників бізнес-кланів у владних структурах та створення нової партії з числа незаплямованих професіоналів своєї справи. 10 років тому я приїхав у м. Київ із Хмельницької області, де розпочав свій життєвий шлях, як студент юридичного факультету. Починаючи з другого курсу навчання, у 19-річному віці, я уже одночасно працював у невеликій юридичній компанії та власними зусиллями заробляв кошти на проживання і навчання, яке я закінчив з червоним дипломом. За чотири роки роботи в юридичній фірмі став її президентом, а згодом, у пошуках кар’єрного росту та подальшого розвитку, пішов працювати у великі компанії, займаючи різні посади: від юриста, начальника до директора. Де, зокрема, приймав участь у формуванні компаній, приватизації державних підприємств та інвестиційній діяльності. Протягом всього цього часу, як кожний свідомий громадянин разом з мільйонами інших, я переживав за долю власної країни у часи скрути та розбрату. Однак розумів, що від мене та від мого голосу мало, що залежало на той час і самотужки я нічого б не змінив. Змушений признатися, що за свої 27 років я не приймав участі у жодних голосуваннях. Казав собі, що перший раз буду голосувати за себе, оскільки не бачив тих людей, які б могли щось змінити в країні. Я був далекий від політики і жив власним життям. Спустивши голову вниз, я не помічав чи вважав за нормальне те, що твориться навколо. З часом я ріс та розвивався, здобував все нові і нові знання та вміння, чудово застосував їх на практиці. Однак навколо мене невпинно росла і корупція, охоплюючи майже всі сфери життя. Коли у країні назрівала криза політики продовжували ділити владу в інтересах власного збагачення, а держава тим часом перетворилася на базар на якому все продавалось та купувалося. І уже нікому не секрет, що навіть на фінансовій кризі і відповідно - долях мільйонів українців знайшлись охочі заробити! На даний час я працюю самостійно – адвокатом. Надаю правову допомогу та захищаю порушені права та інтереси фізичних і юридичних осіб у судах різних юрисдикцій та інстанцій. На превеликий жаль з кожним днем я все більше і більше розумію, що в юриспруденції бути просто гарним фахівцем своєї справи замало, потрібно вирішувати питання, давати хабарі. В противному разі твої клієнти, в основному, будуть ті, хто не можуть купити справедливість, а отже приречені на довгу судову тяганину, яка в основному, за наявності профінансованої заінтересованості іншої сторони, закінчується поразкою. Однак я не хочу жити в такому суспільстві, а хочу жити в такій країні де б мене поважали як спеціаліста, а не людину яка може вирішувати питання, шляхом дачі хабара. Я хочу справедливості, хочу бути успішним, хочу гарне майбутнє для себе та своєї родини, як і мільйони інших в цій країні. Жага до цього заставляє мене задуматися як це отримати – закрити на все очі і стати одним із тих, хто будує своє майбутнє на проблемах інших чи прокинутись від довгого сну та надії на кращу зміну майбутнього без власної участі, відкрити всім очі, заставити людей задуматись, переосмислити сенс свого життя. Особисто я вибираю друге! Кажуть грошей багато не буває, а ще кажуть, що всіх грошей не заробити – так от я думаю, що прийшов той час, коли необхідно дати зрозуміти всім політикам, бізнесменам та суспільству в цілому, що терпіння українського народу скінчилося, настав час для кардинальних та рішучих змін, які повинен зробити кожен із нас. Я впевнений, що таких як я найдуться мільйони, які сформують нового лідера, який не буде керуватися принципами збагачення його оточення, а вперше за 17 років незалежності буде працювати на благо українського народу поряд з тисячами інших фахівців, які будуть відповідальними саме перед тими хто їх обрав, а не перед судовими органами, які просякли своєю корумпованістю та безкарністю. Таким чином, я виражаю свою готовність взяти участь у формуванні нової політичної еліти, підтримки її задля національних інтересів. Вважаю, що мої здібності як фахівця у галузі юриспруденції, здатність думати системно, знаходити вихід із складних ситуацій, аналітичні якості та далекий погляд у майбутнє може бути використаний у проведені кардинальних змін. Як на мене то потрібно привселюдно оголосити про залучення фахівців до участі у формуванні нової політичної сили та вжиття заходів по подоланню кризи. І уже сьогодні почати діяти, збільшуючи при цьому ряди своїх колег, однодумців та прихильників. Хочу відзначити, що я завжди радий поділитися своїми ідеями, доводами та міркуваннями та надати необхідну допомогу Вам чи Вашим однодумцям у нашій складній та важливій місії. З повагою та впевненістю у щасливе майбутнє, Кравчук О.В. 23.12.2008 |
||
|
|||
г.Киев |
Доброго дня, Колего ! Я вдячний Вам за інтерес до ініціативи «Фронт змін». Ваше зацікавлення є дуже важливим для мене. Воно свідчить про те, що Ви людина небайдужа й розумієте необхідність кардинальних змін у країні. Очевидно, що суттєво покращити ситуацію в нашій країні та надати їй правильний імпульс розвитку сьогодні здатні лише люди з новими думками, з новими ідеями, з новими підходами. Сподіваюсь, що Ви підтримаєте мої зусилля у цьому напрямку. З повагою, Арсеній Яценюк І на цьому все...Що далі? Де збори, зїзди, зустрічі, конференції...... |
||
|
|||
г.Киев |
|
||
|
|||
г.Киев |
Пане Олександре, якщо все, що Ви кажете в листі - щиро - хочу Вам сказати, я Вас підтримую, тримайтеся. Адже саме у цій сфері, як власне, і в журналістиці, варто раз поступитися, зіграти за старими і загальновідомими правилами - назад шляху вже не буде. Як, власне, і себе. Бо порядність - річ переважно суспільна, зовнішня, її "відновити" можна, а ось сумління - ні. Отже сил Вам і наснаги, адже, очевидно, в найближчий рік чи два, поки вибори, судової реформи не передбачається.
Як кажуть - "писав правду і тільки правду". Підтримаємо ми всі одне - прагнення до змін заради кращого майбутнього! І не лише судова реформа нам потрібна. Головне реформа нас самих! |
||
|
|||
|
|
||
|
|||
|
я виражаю свою готовність взяти участь у формуванні нової політичної еліти, підтримки її задля національних інтересів. Вважаю, що мої здібності як фахівця у галузі юриспруденції, здатність думати системно, знаходити вихід із складних ситуацій, аналітичні якості та далекий погляд у майбутнє може бути використаний у проведені кардинальних змін.
Як на мене то потрібно привселюдно оголосити про залучення фахівців до участі у формуванні нової політичної сили та вжиття заходів по подоланню кризи. І уже сьогодні почати діяти, збільшуючи при цьому ряди своїх колег, однодумців та прихильників. Хочу відзначити, що я завжди радий поділитися своїми ідеями, доводами та міркуваннями та надати необхідну допомогу Вам чи Вашим однодумцям у нашій складній та важливій місії. Уважаемый Александр! Приятно было прочесть Вашу декларацию о намерениях и, с сожалением, отметить факт Вашего разочарования Действительностью. Как коллега коллеге могу сказать, что и мой опыт защитника права привел меня к подобным выводам, в частности, необходимости активно искать причины деградации общественных отношений, что проявляется в тотальной его криминализации. Не знаю к чему Вы более склонны и какую из правовых идеологий Вы исповедываете, однако, на примере судьбы цивилистики, можно осознать колосальную сложность задач в плане преобразования общественных отношений. Поверьте моему опыту в том, что раскрыв для себя потенциал и значимость цивилистики, как систеообразующей идеологии цивилизованности Вы столкнетесь с реакцией глухого непонимания со стороны "технарей", людей мыслящих поверхностно, как они говорят - конкретно, без склонности обосновывать свои мысли какими - либо фактическими обстоятельствами, их совокупностью и связью. Это непонимание в большоя мере связано с тем, что они следуют првилам и закономерностям логики, в духе однозначных линейных последовательностей, простейших логических переходов и конструкций - "да-нет". Они не воспринимают "гуманитариев", мыслящих в иной системе, многофакторности, многозначия точек зрения на один и тот же предмет осмысления и понимания необходимости, в частных случаях, - видеть общее, а их общих норм, принципов видеть проблемы существования частного. Они редко способны связывать то, что они считают реальностью с тем, что они пренебрежительно называют "философией" или лирикой, что однако для нас с Вами представляет основу точек зрения: к примеру, право, как справедливость, т.е. его изначальный смысл. Они потребуют от Вас технологичности, привычных для них описаний алгоритмов поведений, инструкций, приказов и прочих видов императивов, не задумываясь над тем, положительный или отрицательный смысл имеют такого рода императивы. По сути мы имеем предпосылки перехода людей от состояния самостоятельно мыслящих к людям - роботам, воспринимающим приказы (заказы) и, при необходимости, исполняющих их, как подрядчики. Разумеется не все люди такие. Но, таких много и мной наблюдается рост их числа. Они составляют стихию современного большевизма, посредством какого криминалитет имеет власть на всех уровнях власти и во всех ее формах манипулируя их "простым" сознанием, не имеющим корней в идеологиях, особенно правовых. Оглядитесь вокруг себя. Много таких, как Вы, какие активны и имеют желание быть Гражданином с большой буквы? Нас, катастрофически мало. Всюду звучат призывы: Надо что-то делать! Но, делая что-то, нечто неопределенное, невозможно достичь реального результата. Не смотря на то, как будет реагировать окружение, предлагаю затеять дискуссии в любом интересном для Вас направлении теоретикус (познания) и того, что есть, и того, что надо, и того, как изменить то, что есть порочное и невыносимое с позиций политико- правовых критериев и принципов. С почтением СКМ |
||
|
|||
Донецька обл. |
ареєструвався отримав на почту в спам автоматичне повідомлення за підписом Арсенія Петровича такого змісту: Я тоже получил) Хоть бы раз на сайт зашёл и что-то написал, такое ощущение что мы в принципе нужны опять как электорат, а не как мыслящий народ |
||
|
|||
|
|
||
|
|||
|
г.Киев |
Они
Костянтине. Між иншим, є ціла наука, про формування ворожости. Йдеться про повсякчасне використання "Вони" і "Ми" - надавання кожній з груп якихось загальних ознак. Сама розбиралась у темі, говорячи про формування соціофобії, скажімо неконструктивної як такої мігрантофобії. Скажу прямо - з різних причин вважаю, що краще від уособлення, говорення від імені якоїсь групи, чіткого розділення людей на групи за будь якими ознаками, а особливо в Україні - слід утримуватись. Гуманітарій з низьконтентним типом мислення (да-да, нет-нет-) |
||
|
|||
Рiвненська обл. |
Переглянув тут запитання і коментарі на форумах і складається таке враження, що більшість людей хочуть або підлизатися або розрекламувати себе, щоб хтось (н-д депутат ВРУ) "погладив їх по голові"  Сумно дивитися на те як люди хочуть бути учасниками сили, заснованої на нових ідеях, але максимум на що їх вистачає - це або на звинувачувальні запитання, або на "сплагійовані" варіанти вирішення окремих роздутих проблем. Як на мене, є дуже смішним що більшість (відсотків 97) всіх пропозицій взяті або з телевізора, або з газет, або (в кращому випадку) з "брехунця". Знаєте, коли потрібно зібрати команду професіоналів, то найефективніших та найкращих її членів потрібно агітувати. Тому, що по-справжньому талановиті люди не потребують політичної участі. Вони взмозі самостійно організувати своє життя в умовах будь-якої політичної системи чи ситуації. У дослідженнях Алмонда, Верби, Розенбаума, Інглхарта та багатьох інших класиків, що досліджували політичну культуру є цікава інформація про те, що приблизно у 6-7% представників будь-якої соціальної групи є яскраво виражена психологічна потреба у владі при відсутності необхідних для цього якостей (тип Вітренко, Тимошенко, Литвина, Шуфрича, Симоненка і навіть Тягнибока). І на жаль, першими на можливість взяти участь у владі відзиваються саме такі "Вітренко". Конкретних пропозицій вони запропонувати не можуть в силу того, що крім бажання в них нічого немає. Я - політолог. Не плутайте мою спеціальність із тією клоунадою, яку демонструють Карасьов  , Фесенко  та їм подібні "блабла-лологи"  .Поверхневі зміни не допоможуть!!! Стрілки на годиннику рухаються тільки в одному напрямку! Хоча золоте правило успіху звучить: "квапся - некваплячись", але повзають тільки смертельно хворі. Я маю багато конкретних пропозицій, стосовно всіх сфер життя суспільства, крім економіки (поки що), реалізація яких суттєво покращить ситуацію в державі. Проте висловити їх в форумах технічно неможливо. Ідеально було би зустрітись з кимось із Вашого, пане Арсене, оточення, або хоча б по телефону з кимось із них поспілкуватись і обговорити мої пропозиції. Зокрема Вас має зацікавити близько 3 тисяч активних молодих професіоналів за 2 місяці, які братимуть активну участь у діяльності "Фронту змін". Я маю на увазі не пусте скандування гасел на майдані, а реальну роботу. І хоча, поки що, я сумніваюсь, що із "Фронту" взагалі щось вийде, буду чекати зустрічі в он-лайні 28 січня, а також (хоч це мало імовірно) дзвінка. Тел. 8 (096) 938-32-34 e-mail: Mishander@ukr.net Мацьо Михайло. p.s. всі хто має до мене якісь запитання, або претензії пишіть на мою скриньку, відповім обов"язково, але попереджую, що знаю я тільки українську, російську, англійську і польську мови. |
||
Добавлять новые темы и сообщения могут только зарегистрированные пользователи
|
|
|
